Гіперактивність у дітей

Малюк з цим розладом фізично не може всидіти на місці, тримати увагу й контролювати свої емоції. Дитину можуть вважати “нечемною”, “невихованою”, “зіпсованою”, а батьків звинувачувати у “неналежному вихованні”.

У дітей з гіперактивністю лобні долі дозрівають повільніше ніж у ровесників, також може існувати дисбаланс хімічних речовин, як передають сигнали між нейронами.

Варто звернути увагу на такі прояви, якщо вони є і вдома, і в школі, і в інших середовищах (секції, гуртки та ін.) та трапляються більш ніж в одній ситуації:

  • дитина дуже легко відволікається;
  • не може зосередитись, весь час робить помилки через неуважність;
  • часто губить та забуває речі;
  • не може вислухати та виконати завдання;
  • постійно змінює заняття;
  • не може організуватися;
  • весь час фізично активна (наприклад, після перерви у школі не може заспокоїтись та дотримуватися правил поведінки на уроці);
  • не має відчуття небезпеки;
  • не може почекати своєї черги;
  • дуже балакуча, постійно перебиває інших.

Якщо вдома дитина не слухається й не може всидіти на місці навіть хвилину, а у школі чи садку поводиться спокійно й уважно, це не РДУГ.

Дуже важливо провести діагностику, щоб зрозуміти, чи дійсно проблемна поведінка дитини – це РДУГ.

Адже гіперактивність чи неуважність може бути спричинена:

  • тривожністю;
  • посттравматичним стресовим розладом;
  • інтелектуальними порушеннями;
  • багатьма іншими причинами.

Якщо малюк виявляє певні ознаки дефіциту уваги та гіперактивності, зверніться за консультацією до мене.

практикуючий лікар невролог – вертебролог (розпочинала свою медичну практику в державній установі, лікар-ординатор військового госпіталю, приватні медичні центри. Досвід роботи 12 років, 2 кваліфікаційна категорія. Входжу до топ-100 лікарів України. Регулярно відвідую європейські конференції, симпозіуми для покращення практичних навичок. Лікування неврологічних захворювань у дорослих та дітей. Min кількість препаратів, max ефект. У лікуванні використовую: блокади, метод RANC, капеляромезотерапію, ботулінотерапію, карбокситерапію, транскраніальну та трансвертебральну мікрополяризацію.