
Консультація невролога починається з опитування, збору анамнезу та загального фізичного огляду, спрямованого на виявлення зовнішніх ознак захворювання.

Наступний етап – оцінка неврологічного статусу. Лікар-невролог спілкується з пацієнтом, проводить тести за допомогою простих безболісних випробувань, перевіряє та оцінює:

- свідомість;
- мову;
- короткочасну та довгочасну пам’ять;
- чутливість до різних подразників (легкого болю, зміни температури, зорових, слухових, тактильних та інших специфічних впливів);
- рефлекси (комплекс ковтання, піднебінний, роговицевий, підошвений, черевний та інші);
- м’язову силу та тонус;
- рівновагу у стоячому положенні та під час ходьби, здатність змінювати темп і напрямок руху;
- зір.

З урахуванням симптомів, скарг пацієнта та виявлених порушень неврологічного статусу невролог ставить попередній діагноз та призначає лікування, за необхідності – додаткові інструментальні, лабораторні дослідження.

Коли будуть готові їх результати, необхідний повторний прийом невролога, де лікар видає консультаційний висновок з остаточним діагнозом та додатковими призначеннями, рекомендаціями щодо профілактики та лікування фізичними вправами (ЛфК).